Підсумки року: успішна співпраця КП «Волиньприродресурс» та ВНУ імені Лесі Українки, результати екологічного моніторингу
На захід були запрошені керівник КП «Волиньприродресурс» Анатолій Капустюк; Юрій Ройко – голова постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів; завідувач кафедри зоології, професор Катерина Сухомлін; доцент кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук Лариса Коцун; завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища, доцент Володимир Радзій.
Меморандум між КП «Волиньприродресурс» та Волинським національним університетом імені Лесі Українки
Понад чотири роки тому було підписано меморандум між КП «Волиньприродресурс» та університетом, який став основою тривалої співпраці.
Керівник КП «Волиньприродресурс» Анатолій Капустюк високо оцінив внесок університету у спільну роботу, наголосивши:
«Це було б неможливо без вашого університету, ваших факультетів, ваших фахівців. Ми щиро вдячні за вашу допомогу та професіоналізм».
Завдяки співпраці вдалося забезпечити об'єктивний екологічний моніторинг територій, де здійснюється видобувна діяльність, а також підготувати звіти для Міністерства екології України. Навіть після завершення обов’язку офіційного звітування у деяких сферах, підприємство продовжує дослідження для наукових цілей, щоб оцінити довгостроковий вплив виробничої діяльності.
Ректор ВНУ імені Лесі Українки Анатолій Цьось підкреслив:
«Ми бачимо акти обстеження флори і фауни територій, де здійснюється виробнича діяльність. Це свідчить про високий науково-педагогічний потенціал наших фахівців. Важливо, щоб наукові дослідження були спрямовані на реалізацію практичних завдань».
Важливість чотирирічної співпраці між КП «Волиньприродресурс» і Волинським національним університетом імені Лесі Українки підкреслив і Володимир Радзій.
Він зазначив, що меморандум став основою для системного моніторингу, що охоплює як території видобувної діяльності, так і прилеглі території:
«Ми вже бачимо динаміку змін з часом після видобувних робіт – відновлення біорізноманіття на родовищах, де вже відбулися видобувні роботи, та на прилеглих територіях. Крім того, ми маємо можливість верифікувати дані польових досліджень із результатами дистанційного зондування землі. Проводиться ландшафтне картографування, а також є можливість картографування поширення окремих видів флори та фауни на досліджених територіях».
Залучення студентів до досліджень та практичної роботи
Одним із важливих здобутків співпраці стало залучення студентів до практичної роботи. У 2024 році для здобувачів освіти було організовано виїзний науковий семінар, під час якого вони ознайомилися з процесами видобування і переробки бурштину та торфу.
За словами Радзія:
«Це дало студентам не лише теоретичне уявлення, але й практичні навички. Водночас ми завжди наголошуємо на важливості екологічної складової у видобувній діяльності».
Просвітницька робота безумовно сприяє підвищенню екологічної свідомості.
Анатолій Капустюк зазначив:
«Юним науковцям дійсно цікавий процес видобутку, технологія – вони цікавляться всіма етапами, а також радо фотографуються з унікальними зразками бурштину. І за останній рік у нас було шість пізнавальних заходів, що демонстрували роботу підприємства. Нам дуже приємно, що це цікавить майбутніх науковців. Бо саме біологів, геологів, маркшейдерів та спеціалістів, які дотичні до процесів видобутку або рекультивації, мало».
Загалом за роки співпраці особливу увагу було приділено залученню студентів до практичних досліджень, що дозволяє майбутнім фахівцям отримувати унікальний досвід та ознайомитися з екологічною складовою видобутку.
Моніторинг флори та фауни на ділянках
Окремо були відзначені ділянки «Камінь-Каширська-1» та «Камінь-Каширська-2», які нині не задіяні у промисловому видобутку. Володимир Радзій зазначив, що моніторинг цих територій виявив значні зміни, зокрема через лісокористування та господарську діяльність місцевого населення. Під час відвідин цих районів учасники звернули увагу на проблему засмічення лісів.
Також моніторинг біорізноманіття є одним із ключових завдань. Вражає здатність природи до самозбереження – навіть у межах територій, де ведеться виробнича діяльність ділянки «Маневицька-1» та «Маневицька-2». Особливо це стосується тваринного світу: на прилеглих до ділянках територіях зустрічаються представники фауни, занесені до охоронюваних списків, які продовжують свою життєдіяльність, тому було зазначено, що є велика надія, що після завершення процесу рекультивації ці рідкісні види зможуть заселити відновлені ділянки.
Збереження фауни свідчить про високий рівень екологічної відповідальності та якість проведення виробничих робіт, які мінімізують вплив на природне середовище.
Анатолій Капустюк розповів:
«Проміжний етап між гірничо-технічною та повною біологічною рекультивацією (висадкою лісу) також має важливе значення. Наприклад, коли весною завершуються роботи, а восени планується висадка лісу, ми використовуємо цей період для створення кормової бази для тварин. На цих територіях було засіяно кукурудзу, жито та пшеницю. Ми й самі не очікували такого ефекту – території буквально ожили! На них почали масово з’являтися кабани, лосі та олені».
Особливу увагу приділяють не лише територіям, де ведеться видобуток, але й прилеглим ділянкам. Це забезпечує комплексний підхід до дослідження впливу виробничої діяльності на довкілля. Окрім того, розробляються рекомендації щодо територій після рекультивації, зокрема для боротьби з карантинними рослинами, такими як амброзія. Ці заходи спрямовані на знищення та ліквідацію осередків, що запобігає поширенню шкідливої рослинності.
Завдяки таким дослідженням зростає кількість наукових праць і публікацій, які сприяють розвитку регіону. Серія таких матеріалів дозволяє не лише документувати зміни у флорі та фауні, але й відстежувати динаміку цих процесів, формуючи базу знань для подальших екологічних ініціатив.
Важливість регулярного екологічного моніторингу та наслідки незаконного видобутку
Юрій Ройко розповів:
«Ще у 2016 році робоча група, яка мала дослідити збитки, – соціальні, матеріальні і екологічно, – що були нанесені шляхом незаконного видобутку бурштину, здійснила виїзд на територію, що постраждала від незаконної діяльності. За півтора роки лісова ділянка була фактично знищена копачами: 60-ти річний сосновий ліс дуже постраждав, дерева знищені, а коренева система була ослаблена механічним способом. Дерева від такої діяльності були вражені стовбуровими шкідниками. Ситуація була досить сумна – ліс фактично потрібно було рятувати. Через заражену ослаблену прощу пішло інфікування околишніх ділянок лісу. На жаль, було втрачено багато років, поки роботу підприємства штучно зупиняли через різні фактори, наприклад, політичні. І лише в 2020 році, коли підприємство нарешті запрацювало, було проведено першу біологічну рекультивацію на тій ж постраждалій ділянці від нелегального видобутку».
Детальніше: КП «Волиньприродресурс» передало першу рекультивовану ділянку Маневицькому державному лісовому господарству
Після завершення видобувних робіт проводиться гірничо-технічна рекультивація: повертаються ґрунтові шари на місце у правильному порядку їх залягання, а далі територія передається лісництву для біологічної рекультивації. Лісництво розробляє план посадки дерев, визначаючи культури, відстань між ними та інші деталі. Упродовж місяця-двох вся площа засаджується.
Рекультивовані території значно перевершують за якістю прилеглі ділянки з твердим ґрунтом — 100% прийняття саджанців і розвиток міцної кореневої системи завдяки пухкому ґрунту.
Анатолій Капустюк зазначив:
«Відновлення здійснюється не лише на територіях, де був екскаваторний видобуток, але й там, де використовуються комбіновані чи механізовані методи, і результати всюди однаково вражаючі. Наприклад, на ділянці, – тому ж клондайку, – площею майже 20 гектарів, станом на зараз висаджено новий ліс. Раніше тут ліс був майже відсутній – дерева повалені, згнивші. Якість прийняття саджанців та їхнього росту дійсно хороша. Зараз ми бачимо: береза вже вище людського зросту, більш ніж на метр. Це свідчить про успішність рекультиваційних робіт».
Звіти про результати моніторингових досліджень впливу на довкілля
КП «Волиньприродресурс» публікує на офіційному сайті звіти про результати моніторингових досліджень впливу на довкілля за минулий рік. Опубліковані звіти за посиланням: vpr.ua.
У звітах детально описано видовий склад рослин, тварин, птахів та комах, що були виявлені на обстежених родовищах. Ці матеріали будуть цікавими для студентів, дослідників, науковців та всіх, хто прагне більше дізнатися про флору і фауну територіальних громад Волинської області.
